ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2022 року

м. Київ

справа № 725/3569/21

провадження № 51-1061км22

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу потерпілих ОСОБА_6 і ОСОБА_7 на ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 12 листопада 2021 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 28 грудня 2021 року.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Першотравневий районний суд м. Чернівці ухвалою від 12 листопада

2021 року закрив кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013270010000021 від 21 лютого 2013 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 161, ч. 1 ст. 366,ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України (далі КК), у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.

Чернівецький апеляційний суд ухвалою від 28 грудня 2021 року ухвалу суду першої інстанції залишив без змін.

Вимоги касаційної скарги та узагальненні доводи осіб, які їх подали

У касаційній скарзі потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 просять скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосування закону України про кримінальну відповідальність. Вважають, що суд першої інстанції не з`ясував обставин, які є необхідними та достатніми для вирішення клопотання прокурора, наявні у матеріалах провадження докази не досліджувались. Зазначає, що підстави для закриття судом кримінального провадження за п. 3-1 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) відсутні, оскільки в ході досудового розслідування фактично було встановлено осіб, ймовірно причетних до вчинених злочинів, однак їх навіть не було допитано. Вважають, що слідчий не провів всіх слідчих дій для встановлення особи, яка скоїла кримінальне правопорушення, зокрема не допитав осіб, які ймовірно причетні до вчинення злочинів. Крім того, вказують, що прокурор у порядку

ст. 220 КПК задовольнив клопотання потерпілих про проведення ряду процесуальних дій, однак жодна з них так і не була реалізована. При цьому зазначають, що як орган досудового розслідування, так і суди обох інстанцій залишили поза увагою рішення судів в інших юрисдикціях щодо земельного спору між потерпілими, їх сусідами та місцевими органами влади, які, на думку потерпілих, мають суттєве значення для кримінального провадження. Посилаються на те, що рішення судів обох інстанцій ухвалені на підставі невмотивованого та необґрунтованого клопотання прокурора про закриття кримінального провадження. При цьому зазначають, що апеляційний суд, погоджуючись з висновками місцевого суду щодо необхідності закриття кримінального провадження у зв`язку з невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, не дав належної оцінки доводам їх апеляційної скарги, ухвалу належним чином не мотивував.

Також зазначають, що всупереч вимогам кримінального процесуального закону апеляційний суд належним чином їх не повідомив про дату, час та місце апеляційного розгляду, чим порушив процесуальні права потерпілих

у кримінальному провадженні.

Посилаються на невідповідність рішень судів першої та апеляційної інстанцій вимогам ст. 370 КПК.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор просив касаційну скаргу потерпілих задовольнити,

а оскаржувані судові рішення скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 надіслали до Суду клопотання щодо проведення касаційного розгляду без їх участі.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, позицію прокурора, перевіривши матеріали касаційного провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Отже, касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, як про це ставлять питання потерпілі в касаційній скарзі.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Доводи касаційної скарги потерпілих щодо неповідомлення про дату, час та місце розгляду судового засідання в суді апеляційної інстанції є обґрунтованими.

Так, згідно з ч. 3 ст. 56 КПК під час судового провадження в будь-якій інстанції потерпілий має певні права, зокрема бути завчасно поінформованим про час та місце судового розгляду, брати участь у судовому провадженні.

Виходячи з положень ч. 6 ст. 22 КПК саме на суд покладено обов`язок забезпечити реалізацію потерпілим указаних прав.

Відповідно до частин 2 і 3 ст. 111 КПК повідомлення учасників кримінального провадження з приводу вчинення процесуальних дій здійснюється у випадку, якщо участь цих осіб у таких діях не є обов`язковою, і в порядку, передбаченому

главою 11 цього Кодексу.

Указаною главою врегульовано порядок здійснення судового виклику

у кримінальному провадженні. Зокрема, за ч. 1 ст. 135 КПК особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 136 КПК належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

Відповідно до частин 1, 4 ст. 405 КПК апеляційний розгляд здійснюється згідно

з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених цією главою. Неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. Якщо для участі в розгляді в судове засідання не прибули учасники кримінального провадження, участь яких згідно з вимогами цього Кодексу або рішенням суду апеляційної інстанції є обов`язковою, апеляційний розгляд відкладається.

Цих законодавчих вимог суд апеляційної інстанції не дотримався.

Як убачається з матеріалів провадження, після надходження до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги потерпілих Чернівецький апеляційний суд ухвалою від 06 грудня 2021 року призначив вказане вище кримінальне провадження до апеляційного розгляду на 11 год 22 грудня 2021 року. Надалі за клопотанням потерпілого, який не був присутній в судовому засіданні, апеляційний розгляд було відкладено на 14 год 28 грудня 2021 року.

У ході дослідження матеріалів провадження будь-яких відомостей щодо належного повідомлення потерпілих про час та місце проведення 28 грудня 2021 року апеляційного розгляду, колегією суддів не встановлено.

Колегія суддів вважає, що з урахуванням приписів КПКЧернівецький апеляційний суд дійшов безпідставного висновку про можливість проведення апеляційного розгляду без участі потерпілих, оскільки останні не були належним чином повідомлені про час і місце його розгляду.

У цьому аспекті колегія суддів зауважує, що посилання в ухвалі апеляційного суду на практику Європейського суду з прав людини, згідно якої сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, є неспроможним, оскільки апеляційне провадження було відкладено лише на шість днів, тобто на досить короткий проміжок часу. Відтак, апеляційний суд мав змогу повідомити потерпілих, зокрема, шляхом здійснення виклику по телефону.

Унаслідок цього не було забезпечено права потерпілих на доступ до правосуддя, не створено необхідних умов для використання прав, наданих їм як учасникам процесу, чим порушено засади кримінального провадження, визначені у статтях 21 22 КПК.

Окрім цього, пунктом 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров`я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.

За змістом абз. 4 ч. 4 ст. 284 КПК закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 3-1 ч. 1 цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Законність, як видно із ч. 2 ст. 9 КПК, полягає в тому, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Публічність, згідно зі ст. 25 КПК, передбачає, що прокурор, слідчий зобов`язані

в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим усіх зібраних та перевірених доказів.

Як слідує з клопотання прокурора про закриття кримінального провадження від 07 червня 2021 року та змісту оскаржуваних судових рішень, слідче відділення

з розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області проводило досудове розслідування

у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за

№ 42013270010000021 від 21 лютого 2013 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 161, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 382 КК. Досудовим розслідуванням установлено, що за ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 травня 2014 року слідчий відділ прокуратури Чернівецької області зобов`язано: внести в ЄРДР відомості про вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 161 КК, у результаті скасування постанови про часткову відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про

внесення додаткової інформації у кваліфікацію кримінального провадження

№ 42013270010000021;

внести в ЄРДР відомості про вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК, в результаті скасування постанови про часткову відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_6 і ОСОБА_7 про внесення додаткової інформації у кваліфікацію кримінального провадження № 42013270010000021;

внести в ЄРДР відомості про вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК, в результаті скасування постанови про часткову відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про внесення додаткової інформації у кваліфікацію кримінального провадження № 42013270010000021;

внести в ЄРДР відомості про вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК, в результаті скасування постанови про часткову відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про внесення додаткової інформації у кваліфікацію кримінального провадження № 42013270010000021.

Як убачається з матеріалів судового провадження, у клопотанні прокурора про закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК взагалі не викладено об`єктивної сторони кримінальних правопорушень, передбаченихч. 1

ст. 161, ч. 1 ст. 366,ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 382 КК, про закриття кримінального провадження за якими ставиться питання.

В оскаржених судових рішеннях вищевказана інформація також відсутня.

У цьому аспекті колегія суддів зауважує, що з оскаржених судових рішень не видно належного з`ясування основного питання під час закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК, яке покладено кримінальним процесуальним законом саме на суд, а саме дня вчинення кримінальних правопорушень.

Такі порушення перешкодили апеляційному суду ухвалити законне, обґрунтоване та справедливе рішення.

З урахуванням зазначених істотних порушень вимог кримінального процесуального закону Верховний Суд вважає передчасним оцінювати інші доводи потерпілих,

а тому вказані доводи мають бути предметом перевірки апеляційного суду з урахуванням позиції потерпілих, висловленої під час апеляційного перегляду.

Таким чином, під час розгляду провадження суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, які є істотними, оскільки ставлять під сумнів законність і обґрунтованість постановленого судового рішення, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування цього рішення.

Враховуючи наведене, Верховний Суд вважає, що рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого суду необхідно врахувати викладене вище, провести апеляційний розгляд відповідно до вимог КПК, за наслідком якого ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, належним чином умотивувавши свої висновки.

Керуючись статтями 369 376 433 434 436 438 441 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 28 грудня 2021 рокускасувати

і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3